Conditionals: типи умовних речень і приклади вживання

Conditionals або conditional clause дослівно перекладається як умовне речення. З його допомогою ми можемо не тільки висунути умови перемир'я, але і обговорити гіпотетичні ситуації, які можуть з рівною часткою ймовірності і статися, і не статися. Також до списку тем входять реальні ситуації і навіть закони природи. Але з усіма тонкощами необхідно розбиратися поступово.

Структура Conditionals

Яке б умовне речення ми не витягли із загального мішка, воно завжди буде складатися з двох частин, які за дивним збігом обставин теж мають у назві слово clause. Мабуть, стародавні англи були байдужі до різноманітних назв.

If-clause містить у собі все гіпотетичне, ймовірне і неймовірне. Уявні умови, стану або дії, які не є реальними ні зараз, ні в минулому. Замість if (якщо) в if-clause можна поставити as long as, providing/provided that, only if etc. Сенс речення залишиться незмінним.

• As long as he’s on time, we won’t be late for the meeting. – Якщо він прийде вчасно, ми не запізнимось на зустріч.

• We’ll come by my car provided/providing that father lends us it. – Ми приїдемо на машині, якщо батько нам її позичить.

Одна з найпоширеніших помилок, яку роблять учні, – це використання unless та if в одному реченні. Кожному, хто вивчає англійську мову, варто набити татуювання на зап'ясті unless = if not як оберіг від помилок у Conditionals.

• If you do not reserve a ticket, you won’t get a seat. = Unless you reserve a ticket, you won’t get a seat. – Якщо ти не забронюєш квиток, ти не отримаєш місце.

Також в if-clause можна опустити if, але в такому випадку were і had стають перед підметом.

• If I were you, I would speak to her. Were I you, I would speak to her.  – Якби я був тобою, я б з нею поговорив.

• If he had known, he would have told us. Had he known, he would have told us. – Якби він знав, він би нам розповів.

У main clause виражається можливий, гіпотетичний результат або наслідки тих умов, що були представлені в if-clause. Скільки б студент не витратив часу і ресурсу на вивчення Conditionals, завжди буде спокуса поставити will в main clause. Не піддавайтеся! Will і main clause – не пара.

А ось if clause і main clause вірні одне одному, як лебеді, і не можуть існувати поодинці. Для всіх Conditionals буде справедлива формула:

If clause + main clause = conditional clause

Коли ви остаточно і безповоротно усвідомили та прийняли, що умовне речення має складатися з двох частин, можна додати дрібку магії.

If clause і main clause можуть мінятися місцями в реченні, а сенс залишатися незмінним. Головне пам'ятати, що хоч і настало століття коротких повідомлень і смайлів, без пунктуації в Conditionals не обійтися.

Якщо на перше місце в реченні претендує if-clause, а main clause слідує за ним, то обов'язково відділяємо їх комою.

• If you work hard, you will succeed. – Якщо ти будеш працювати старанно, ти досягнеш успіху.

Коли попереду main clause, кома не потрібна (в англійській, але не українській).

• You will succeed if you work hard. – Ти досягнеш успіху, якщо будеш працювати старанно.

Типи умовних речень

Перш ніж перейти до десерту під назвою Mixed Conditionals, радимо розібратися з основними стравами. Загалом умовних речень в англійській мові чотири види, але відлік починається з нуля:

• Zero Conditional
• Conditional 1
• Conditional 2
• Conditional 3

Zero Conditional: опис, формула і приклади

Zero Conditional – найприємніший член сім'ї Conditionals. Побудова проста до неможливості.

Із нулем Zero Conditional не має нічого спільного. Умовні речення такого типу використовуються, якщо справа стосується фактів, звичок, правил або навіть інструкцій.

• When the Sun sets, it gets dark. – Коли Сонце сідає, стає темно. (Факт)

• If it’s hot, we go to the beach. – Якщо стає спекотно, ми йдемо на пляж. (Звичка)

• Children can play here, if parents are with them. – Діти можуть тут грати, якщо їхні батьки з ними. (Правило)

• If it’s cold, light the fireplace. – Якщо стане холодно, розпали камін. (Інструкція)

Conditional I: опис, формула і приклади

Побудова Conditional I теж відносно проста. Відмінність від Zero Conditional полягає в більшій різноманітності часів у частинах речень. В if-clause додаються часи теперішнього часу Present Continuous і Present Perfect, а main clause приймає до своїх рядів Future simple (will), Imperative і модальні дієслова can/must/may etc. + bare infinitive.

Conditional I відрізняється від свого молодшого брата Zero Conditional меншою категоричністю. Використовуючи Conditional I, ми говоримо про речі, які можливі зараз, але можуть відбутися, а можуть і не відбутися, у нас немає стовідсоткової впевненості. Речення такого типу можуть включати плани, передбачення, попередження тощо.

• If he doesn’t pay the fine, he will go to the prison. – Якщо він не сплатить штраф, він потрапить до в'язниці. (Прогноз)

• If you are late, I won’t let you enter the class. – Якщо ти запізнишся, я не дозволю тобі увійти до класу. (Попередження)

Conditional II: опис, формула і приклади

Починаючи з Conditional II, всі зв'язки з теперішнім часом припинені. If-clause включає в себе минулий час Past Simple. Main clause же складається з would/could/might+ bare inf. 

За допомогою Conditional II у нас нарешті з'являється можливість помріяти англійською мовою. Цей тип умовних речень допомагає обговорити ситуацію, яка не є реальною в сьогоденні або майбутньому. Також використовуючи Conditional II, ви можете дати пораду або навчити людину життя.

• If I were you, I wouldn’t go out with her. – Якби я був на твоєму місці, я б із нею гуляти не пішов. (Порада, рекомендація)

Conditional III: опис, формула і приклади

Виходячи з назви Conditional III, можна подумати, що попереду на нас чекає триголовий дракон і дістатися до Mixed Conditionals сьогодні не судилося. Все не так драматично, як здається. Побудова Conditional III лише трохи відрізняється від Conditional II. У if-clause замість Past Simple ми бачимо Past Perfect. А в main clause трійця would/could/might залишається, але додаємо до них уже + have + Past Participle (третя колонка в таблиці неправильних дієслів).

Третій тип умовних речень використовується для обговорення неможливих, гіпотетичних ситуацій у минулому. Використовуючи Conditional III, ми говоримо про ситуації в минулому, які не трапилися.

• If you had called me earlier, I would have told you about the meeting. – Якби ти набрав мене раніше, я б розповів тобі про зустріч. (А ти мене не набрав, і я не розповів)

• If she hadn’t been in a hurry, she might not have forgotten the keys. – Якби вона не поспішала, вона б не забула ключі. (А вона поспішала і забула)

Використання Mixed Conditionals

Нарешті час Mixed Conditionals – змішаних умовних речень. Створюючи Mixed Conditional, ми змішуємо коктейль із Conditional II і Conditional III.

Перший випадок

Другий випадок

Сподіваємося, що після прочитання правил і прикладів вище ви будете впевненіше використовувати умовні речення в мові, а Mixed Conditionals більше не снитимуться в страшних снах.