Останні місяці видалися важкими для кожного, хто читає ці рядки. Запекла боротьба ведеться як і на території нашої рідної країни, так і всередині кожного з нас. Ми стали ще ближчими і в ці лихі часи віднайшли в собі сили підтримувати одне одного та рухатися далі, розвиватися, продовжувати працювати й навчатися.
Сьогодні Project12 підготував для тебе статтю, що допоможе краще розуміти англійську мову різних людей. Наша викладачка Златослава опитала своїх друзів з-за кордону про те, що вони відчувають у момент, коли в серці Європи, в Україні, розгортається ця жахлива війна.
Тут представлені їхні цитати з українським перекладом, які допоможуть дізнатися, що думає світ, поки українці знову й знову, ось уже два місяці, проживають 24 лютого.
Ця стаття – це думки окремих людей, вони не є представниками своїх країн, тому ми не закликаємо тебе на їх основі будувати свої враження про позиції держав світу щодо війни в Україні.
Коротко про людей, які взяли участь у нашому опитуванні:
Tamer, 47 years old, photojournalist from Turkey, living in Switzerland (Тамір, 47 років, фотожурналіст з Туреччини, наразі проживає у Швейцарії):
I’m a traveler. Since I was 18 I’ve been traveling around the world for education, career and fun. I had been to Kyiv before for business, but in April 2022, I wanted to understand the ordinary people’s stance against the war and internal migration.
Я – мандрівник. З 18 років я подорожував навколо світу задля освіти, кар’єри та розваг. Раніше я був у Києві у справах, але у квітні 2022 я захотів зрозуміти позицію звичайних людей щодо війни та внутрішньої міграції.
Fish, 26 years old, an American, likes to play games, snowboard and make cocktails, has a friend, who's spent some time in Ukraine (Фіш, 26 років, американець, любить грати в ігри, займатися сноубордингом та приготуванням коктейлів, має друга, який проводив деякий час в Україні)
Iris, 25, is from Netherlands, writing and singing are her avocation (Айріс, 25, родом з Нідерландів, писання та співи – її покликання):
I grew up in different countries: the Netherlands, France and Denmark, before returning to the Netherlands to study media and anthropology at university. Today, I am a copywriter and journalist. I write portraits of strangers, and that is my favorite occupation at the moment.
Я зростала в різних країнах: Нідерландах, Франції та Данії, – перш ніж повернулася назад у Нідерланди, аби вивчати медіа й антропологію в університеті. На даний момент, я працюю копірайтеркою та журналісткою. Пишу портрети незнайомців, і це моє улюблене заняття на цей момент.
Abdul-Hadi is from Syria, he`s 21, he likes swimming (Абдул-Хаді – із Сирії, йому 21 рік, любить займатися плаванням):
What is happening in Ukraine is something unacceptable. І know what occupation is. I felt sorry for all of the Arabic countries that were having really hard times. I saw that there were no reactions at all from the international society, so since that time until now I couldn’t feel pity anymore.
Те, що відбувається в Україні – це щось неприпустиме. Я знаю, що таке окупація. Мені було шкода всі країни Арабського світу, які переживали важкі часи. Проте я бачив, що світова спільнота ніяк не реагує на це, і з того часу й дотепер я більше не міг відчувати жалість.
-
What was your reaction at the beginning? And what do you feel now? – Якою спершу була твоя реакція? Що ти відчуваєш зараз?
Tamer: I’m generally quite aware of world politics and conflicts by reading a diverse range of media therefore my opinions and thoughts I had before my arrival to Ukraine did not change. Invasions whether they are in Iraq, Syria, Yemen and Ukraine are all horrific and mostly hurt women and children. The guilt is almost always attributable to the rivalry between imperial powers.
Тамір: Загалом, я досить обізнаний у світовій політиці та конфліктах завдяки тому, що читаю багато різноманітних ЗМІ, тому мої погляди й думки, що я мав перед приїздом в Україну, не змінилися. Воєнні вторгнення, чи то в Іраку, Сирії, Ємені чи Україні, є жахливими і в основному завдають шкоди жінкам та дітям. Провина майже завжди пояснюється суперництвом між імперськими режимами.
Fish: I felt a little surprise since I'm pretty out of the loop when it comes to world affairs. Now I'm just like "the hell, why's Russia doin` that sh*t?".
Фіш: Я почувався трішки здивовано, оскільки я не зовсім в курсі міжнародних справ. Зараз я просто такий: «Що за чорт, чому росія робить це лайно?».
Iris: I was shocked and couldn’t believe this was actually happening. I also was afraid and still am sometimes that the entirеty of Europe will be attacked by Putin. Additionally, I felt appalled that Putin resorted to violence, which is completely unnecessary and ridiculous to me. I guess it made me realize that wars are useless, and that they are always a choice – never a necessity.
Айріс: Я була шокованою і не могла повірити, що це справді відбувається. Я також боялася, та і досі іноді боюся, що вся Європа буде атакована путіним. До того ж, я була враженою тим, що він вдався до насильства, яке мені здається абсолютно не потрібним і сміховинним. Мабуть, це змусило мене усвідомити, що війни є марною річчю, і що вони завжди є вибором, але ніколи не є необхідністю.
Abdul-Hadi: It was obvious for me that this is what is going to happen, but people dying is not a joke… There should be something that stops Putin even if that means the 3d world war!
Абдул-Хаді: Для мене було очевидно, що це саме те, що трапиться, проте люди помирають – і це не жарт… Має ж бути щось, що зупинить путіна, навіть якщо це означатиме початок Третьої світової війни!
-
Did your relatives and friends have the same reaction and the same opinion about the war as you? – Твої родичі та друзі мали таку ж реакцію та думку щодо війни, як і ти?
Fish: I think they probably were more informed about it than me so my relatives and friends had a stronger own opinion. Publicly the opinion is shared that Russia is doing something stupid and bizare by going to war with Ukraine.
Фіш: Я думаю, що вони, скоріш за все, були більш проінформовані про це, ніж я, тож мої родичі та друзі мали міцнішу власну позицію. Публічно поширюється думка, що росія робить щось дурне й дивне, ідучи на війну з Україною.
Iris: Yes, everyone was more afraid this time than any other time before any war started. I`ve heard that some people compare it to the fear of WW3 that they felt during 9/11.
Айріс: Так, кожен був зляканий цього разу більше, ніж при будь-якому іншому початку війни. Я чула, що деякі люди порівнювали це зі страхом початку Третьої світової, який вони відчували впродовж 9/11.
-
Do you know something else that Ukraine is famous for? – Чи ти знаєш, чим іще відома Україна?
Tamer: I’ve been impressed by the transition young people took to understanding technology and working as entrepreneurs and IT professionals.
Тамір: Я був приємно вражений тим, як молоді люди почали розуміти технології та працювати як підприємці та ІТ-фахівці.
Fish: I heard just now that they make a lot of sunflower seed oil which is kinda cool!
Фіш: Я от тільки що дізнався, що українці виробляють багато соняшникової олії, і це наче класно!
Iris: I’ve heard the women there are beautiful. The only other things I know about it is that Lviv is the cultural center and that the MH17 plane was flying over Ukraine as it got shot by the Russians.
Айріс: Я чула, що жінки там вродливі. Ще єдине, що знаю, це те, що Львів є культурним центром країни і що літак МН17 пролітав над Україною, перш ніж у нього влучили росіяни.
-
What do you think of Ukrainian people? Do you know any Ukrainians personally? – Що ти думаєш про українців? Чи ти знаєш українців особисто?
Tamer: They have struck me as being quite resilient, especially those who have had to leave their homes.
Тамір: Вони здалися мені досить стійкими, особливо ті, кому довелося покинути свої домівки.
Iris: I only know two people from there – Zlatoslava and Pavlo. What I’ve learnt from Zlatoslava and now also see in Pavlo and other Ukrainians, is their courage and desire to fight, even at the cost of their life or safety. Ukraine also seems like a country where there is solidarity between the people.
Айріс: Я знаю лише двох людей звідти – Златославу й Павла. Те, що я пізнала від Златослави, а тепер також бачу це в Павлі та інших українцях – це їхня мужність і бажання боротися, навіть ціною свого життя чи безпеки. Україна також виглядає країною, де існує солідарність між людьми.
Abdul-Hadi: I think that unfortunately my stupid president is one of the Russian dogs so to my mind my country may not help Ukrainian people.
Абдул-Хаді: Я думаю, що, на жаль, мій дурний президент є одним з російський псів, тому, на мою думку, моя країна ніяк не зможе допомогти українцям.
-
Do you think that being apolitical is appropriate during these days in 2022? – Чи ти вважаєш, що бути аполітичним у 2022 році – це припустимо?
Tamer: I don’t think there’s such a thing as being apolitical. Everybody has their views and some choose not to voice them given the cancel culture.
Тамір: Я не думаю, що існує така позиція як аполітичність. Кожен має свої погляди, просто дехто обирає не озвучувати їх, зважаючи на культуру скасування.
Fish: Depending on your country I think it can be fine. Some votes just don't matter in the end to be honest.
Фіш: Залежно від країни, я вважаю, що нормальне явище. Деякі голоси просто врешті-решт не мають значення, якщо бути чесним.
Iris: I don’t see why anyone would choose to be apolitical instead of being anti-Putin. I find it hard to say anti-russian because I think a lot of Russians also do not agree with this war.
Айріс: Я не розумію, чому дехто міг вибрати «бути аполітичним» замість «бути антипутінським». Мені важко сказати «антиросійським», бо думаю, що багато росіян також не погоджуються з цією війною.
-
What would you like to wish the Ukrainians? – Що б ти хотів побажати українцям?
Tamer: As I would to anyone embroiled in a war, “continue to stay strong, this too shall pass.”
Тамір: Як і кожному, хто вплутаний у війну, я б побажав: «Продовжуй бути сильним, це має минути».
Iris: To stay strong and to keep supporting each other. I wish for citizens to stay safe and to be left untouched and unbothered by the violence of the war. I wish for them that this war soon comes to an end and that Russia will be greatly punished.
Айріс: Бути сильними і продовжувати підтримувати одне одного. Я бажаю мешканцям залишитися недоторканими і непотурбованими жорстокістю цієї війни. Я бажаю їм, аби війна скоро завершилася, і аби росія була масштабно покараною.
Abdul-Hadi: Wishing that peace comes back to them.
Абдул-Хаді: Бажаю, щоб мир повернувся до них.
-
To your mind, is it okay to start a war in 21th century? – На твою думку, чи нормально починати війну в 21 столітті?
Tamer: It’s tragic to witness any wars, and it’s super important to remember that there are also wars that currently kill many in Africa, Asia and the Middle East. They collectively break my heart.
Тамір: Бути свідком будь-якої війни – це трагічно, і дуже важливо пам’ятати, що прямо зараз війни вбивають багатьох людей у Африці, Азії та Середньому Сході. Усі вони розбивають моє серце.
Fish: Sometimes. Bad people doing bad things aren't usually stopped without some kind of war. I guess I just hope whatever happens in the end works in Ukraines favor.
Фіш: Іноді. Поганих людей, які чинять погані речі, зазвичай важко зупинити без якого-небудь виду війни. Мабуть, я просто сподіваюсь, що що б не сталось – нехай у кінці воно спрацює на користь України.
Iris: Absolutely not. Violence is only acceptable when it is self-defenсe.
Айріс: Зовсім ні. Насилля є прийнятним лише при самозахисті.
