Якщо ти цікавишся культурою англомовних людей, то неодмінно знаєш, що американці одразу ж після привітання запитують: «How are you?». Думаєш, дивна традиція? От бачиш ти людину вперше, і що ти їй скажеш? «I’m okay, thanks. And how are you doing?» Добре поговорили...
То що, it’s all fake? Навіщо вони це роблять?
It’s not fake, it’s just politeness style – it emphasises friendliness (це лише стиль ввічливості з акцентом на дружність).
Well, there are two sides to politeness – two parts. One part is about being inclusive and warm and friendly and agreeable. That’s what Americans are famous for. But the other part of politeness is about leaving people alone, so you don’t interfere and don’t intrude or disturb. And that’s how you’re being polite with Brits.
Перекладаємо. Є дві сторони чемності. З одного боку це про те, щоб помічати людей, про теплоту, дружність і приємність. І цим славляться американці. Але з іншого боку це про те, щоб залишити людей у спокої, не перебивати їх чи їхні думки, не заважати і не лізти в їхній простір. Ось так можна бути ввічливим із британцями.
Обидві ці сторони є важливими у всіх культурах, але люди надають їм різної важливості в різних частинах світу.
Тож британці при першій зустрічі, коли ви сидите поруч в потязі, просто залишать тебе в спокої та будуть mind their own business (не пхатимуть носа в чиїсь справи).
Натомість американці затягнуть тебе в розмову, з якої ти скоро дізнаєшся про все їхнє життя аж до моменту, як вони потрапили сюди. Бо це polite – not to hold back (виховано – не стримувати себе, щоб щось сказати).
Звісно, британці говорять дуже чемно і вишукано (іноді може скластись враження, що пафосно). Тому в порівнянні з американцями вони здаються більш вихованими. Але пасивна агресія is their thing (їхній коник). Тобто вони зроблять все, щоб звучати красиво, але щоб ти почувався погано в результаті. Але, звісно, не варто вважати всіх британців високомірними. Вони теж щиро просять вибачення.
Brits are believed to be more polite because they use «please» more frequently (британці вважаються більш ввічливими, бо частіше вживають «будь ласка»).
Пам’ятаєш серію «Друзів», де Фібі намагалась повідомити, що Рейчел їде на весілля Роса?
Скільки разів Фібі сказала «please»? Це допомогло їй звучати виховано в очах цієї British lady? Очевидно, не дуже. Це лише ще більше рознервувало її, бо звучало, як насмішка.
Це все довгий пролог, і ми не зможемо навчити тебе тонкого мистецтва «британської вихованості», але принаймні кілька фраз, щоб звучати виховано, сьогодні ми вивчимо.
Коли ми знайомимось із людьми, ми можемо сказати не лише заїжджене «Nice to meet you», а й використати варіації, наприклад:
- It’s great connecting you
- Pleased/ delighted/ glad to meet you
- Delighted to make your acquaintance (very formal, на випадок якщо знайомитись доведеться з королевою)
- How do you do? (може здатись повною версією пікапу Джої з тих же «Друзів», хоча насправді досить формальне вітання в Британії. Тож під час такого формального рукостискання варто повторити «How do you do?» у відповідь)
Якщо людина вже знайома тобі, не варто уникати вітання, навіть якщо в тебе поганий настрій.
Британці, особливо старші, можуть звертатись до тебе неймовірною кількістю ніжних слів від dear, dearie, flower, love, chich, chuck, duckie, mate, guv, son і до ma’am, madam, miss, sir відповідно до статі, віку чи місцезнаходження. Та не варто повторювати ці звернення у відповідь. До речі, згадане duck походить не від слова «качка», а від англосаксонського «дюк», тобто герцог.
Дякуючи комусь, можна використати «Thank you» – звичайне і знайоме всім словосполучення, або кілька менш банальних:
- I sincerely appreciate...
- I appreciate your consideration/ guidance/ help/ time
- My sincere appreciation/ gratitude/ thanks
- Please accept my deepest thanks
- I can’t thank you enough
- I’m most grateful
- I’m very much obliged
- I don’t know how to thank you
- Thank you for your assistance/ consideration/ encouragement/ guidance/ support/ thoughtfulness/ time
- Cheers можна почути замість звичного «дякую», насправді мається на увазі «thanks and bye»
У відповідь на «дякую» можна сказати «You’re welcome», усім відому фразу, або ж:
- No problem
- Not at all
- Don’t mention it
- It’s no bother
- It’s/that’s all right
- (It’s) my pleasure
- It’s nothing/ think nothing of it
- Sure/ sure thing
Коли ти хочеш побажати смачного:
Зазвичай англомовні носії не страждають потребою побажати смачного, але якщо захочуть, то скажуть «bon appetit» або просто «enjoy your meal».
«Пригощайся» або «будь ласка», коли пропонуєш комусь щось – «help yourself», якщо ми говоримо про їжу, або «be my guest», якщо даємо щось комусь для користування або стверджуємо, що це дійсно можна брати.
Якщо ти хочеш щось перепитати, можна сказати:
- Sorry I didn’t catch
- Pardon (me)?
- I beg your pardon?
- Would you mind repeating that?
- Come again?
Не менш важливе вміння говорити «ні» на чиюсь пропозицію, але чемно:
- I’m afraid I can’t
- If only I could
- I’d rather not
- I wish I could make it work
- I wish I were able to
- Apologies, but I can’t make it
- I’d love to – but I can’t
- I wish there were two of me, but I can’t
- Thank you for asking, but that isn’t going to work for me
- I’m not particularly keen on... (noun/ V+ing)
Перебивати людей – ну дуже не виховано, але іноді ситуація цього потребує. Наприклад, колеги замість обговорювати робочі питання, почали говорити про сім’ю або тобі дуже треба висловити свою думку, а люди ніяк не дають. Тож якщо дуже потрібно когось перебити, але культурно:
- Sorry for interrupting, but...
- Can I just say/add/mention something here?
- Before you move on, I’d like to say something
- Sorry to interrupt, but I’d like to add something
Іноді вибачення варте 1000 слів. Тож вибачаємося гарно:
- I’m sorry for V+ing (breaking it/ not calling/ forgetting)
- Excuse me for V+ing
- I apologize for not being there
- Please accept my sincere apologies
- I owe you an apology
- I didn’t mean to…
- It’s my fault
- I shouldn’t have said that/ been late/ done it
- Oh my goodness! I’m so sorry. I should have V3/Ved
- How can I make it up to you?
- I beg your pardon
- Pardon (me) – якщо потрібно швидко вибачитись (коли ти наступаєш комусь на ногу, до прикладу)
І кілька загальних фраз і слів, які можна вставити в будь-яку розмову, щоб звучати виховано:
- unfortunately
- it looks like
- it seems
- to be honest
- I’m afraid
- so sorry
- I have to admit
- with all respect
- for now
- at this time
- at the moment
- Unfortunately, it looks like we don’t have anything available at the moment.
- To be honest, I’m not really interested in it.
- I’m afraid we can’t help you.
- There seems to be something wrong with my internet service.
І ще декілька підказок, як зробити свою мову більш ввічливою:
-
Модальні дієслова. Використовуй їх – і завжди будеш виглядати більш виховано, особливо при використанні в минулій формі.
- Could you please... – Could you please help me?
- Would you/ would you mind... – Would you be able to help me?
- I may not/ might not... – I may not be able to come/ I might not get to the meeting.
-
Second Conditional. Ще один нетривіальний спосіб звучати ultrapolite.
- If you could.../ would be nice/ great/ wonderful if...
- We would appreciate it if...
- I would be very grateful if you could...
-
Using Past Continuous, щоб твоя репліка більш дипломатичною.
- I was planning
- I was hoping
- I was wondering
- I was thinking
-
Qualifiers. Слова, які допомагають збільшити чи зменшити інтенсивність інших слів. Наприклад, «He’s really rude» – тут ми підкреслюємо, що хтось дуже невихований. В цьому випадку ми підкреслили і збільшили інтенсивність. Щоб звучати більш виховано, ми можемо умовно применшити щось словами:
- a little
- a bit
- a kind of
- slight
- slightly
- one or two
- a little on the … side
Тож якщо ти скажеш «This coffee is a bit cold», у тебе буде набагато більше шансів отримати щось позитивне у відповідь.
Як би там не було, щоб говорити виховано, мало лише знати фрази. Потрібно дійсно mean that (мати це на увазі). Тому бажаємо тобі успіхів в опануванні наведених вище фраз і використовувати їх щиро.
