Languishing: англійською про ментальний стан

Останнім часом почуваєшся якось інакше? Не те щоб сумно чи погано, але якось так і не особливо піднесено? You’re just feeling… “blah”?

Іноді не все вдається вдало описати словами, але коли ти відчуваєш, що щось не так, можливо, ти переживаєш languishing (/ˈlaŋɡwɪʃɪŋ/). Протилежне відчуття – flourishing (/ˈflʌrɪʃɪŋ/), коли ти натхненно працюєш, відчуваєш приналежність до всього та вагомість свого внеску. 

У стані languishing ти не відчуваєш особливої цінності себе чи своєї роботи, немає натхнення, все довкола якесь тьмяне, хоча ти і не в стані депресії чи вигорання.

То що ж це за звір?

Слово languishing походить від спільнокореневого латинського слова languere, яке означає «почуватися слабко, недобре». Вперше у контексті ментального здоров’я слова languishing і flourishing вжив психолог і соціолог Corey Keyes у 2002 році. 

У позитивній психології, яка зосереджується на обставинах, які ведуть до добробуту, flourishing вважається станом, в якому людина переживає позитивні емоції щодо життя загалом. Це дозволяє їй добре функціонувати в ментальному, емоційному та соціальному планах і легко переживати виклики життя. А languishing, у свою чергу, фокусується на відсутності такого ментального добробуту й сил. Тобто людина не має позитивного бачення життя, що може призвести до проблем ментальних, емоційних і міжособових. 

«Та що ж тут важкого, це просто депресія», – пролетіло в твоїх думках? Не поспішай, це не одне й те ж, хоча цей термін і асоціюється з негативними емоціями, почуттями, думками чи поведінкою.

Але це проміжна ланка між повним ментальним здоров’ям і певними проблемами. Тут людина не має основних симптомів депресії, але і не функціонує ідеально. Деякі психологи описують цей стан, ніби всередині пустка або коли людина не відчуває нічого взагалі. Ніби не дуже добре, але і якихось специфічних негативних емоцій теж немає.

Хоча це і не є формальним діагнозом, але емоції, які відчуває людина, важливі та справжні.

Як цього звіра розпізнати?

Не всі люди переживають languishing однаково. Усе може починатись із почуття беззмістовності. Ти не перегорів, і енергія досі є, але попередньої радості вже не відчуваєш, з'являється певна порожнеча та стагнація, ніби дивишся на світ затуманеним поглядом через сіре вікно.

То якщо ми прокидаємось і не почуваємось повними сил і енергії – це воно? Варитись у рутині – теж воно? Можливо, але не завжди.

Термін languishing певною мірою тотожний з апатією, почуттям неспокою, думки мандрують, як і куди тільки можуть, а речі, які зазвичай приносили задоволення, більше не тішать. У такому стані людина може ненароком відштовхнути іншу важливу їй людину, яка не розуміє, що відбувається.

Ось ще кілька ознак, щоб розпізнати languishing:

• настрій не особливо хороший, але й не дуже поганий (ти не щасливий, але й сумним себе не назвеш);
• почуваєшся невмотивованим більше ніж зазвичай;
• почуваєшся не спокійним, але й не знервованим;
• важко зосередитись на деяких завданнях, особливо у певні дні більше, ніж в інші;
• почуваєшся відособлено від життя, справ або людей, але не маєш негативних емоцій щодо них, просто якось трохи байдуже;
• апатія щодо життя загалом, важко радіти чомусь;
• утома або вигорання;
• втрата інтересу до того, що дійсно приносило радість (наприклад, до хобі);
• відчуття стагнації; 
• віддаленість від мети життя.

Хоча весь опис є досить негативним і подібним до інших психологічних проблем, але ними не є. У депресії, до прикладу, людина буде відчувати дуже сильний сум або навіть відчай. При тривожності з’являються нав’язливі тривожні думки та відчуття страху. Людина почуватиметься неспокійно, на межі. Якщо людина у стані languishing, відчуття неспокою чи тривоги теж можуть з’являтись як відповідь на щоденний стрес, але вони не є перманентним станом.

Як побороти цього звіра?

1. Self-compassion – співчуття до себе

Щоб вийти з цього стану і дійти до flourishing, потрібен час. Якщо ти можеш описати своє самопочуття так, як ми описали вище – be kind to yourself. Тобі потрібен час, щоб покращити контроль емоцій (наприклад, припинити реагувати на неприємності негативними словами чи діями).

2. Own your behaviour – будь відповідальним за свою поведінку

Може бути важко контролювати свою поведінку, але пам’ятай, за неї завжди відповідаєш ти, а не вона за тебе. Якщо тебе не влаштовує якась твоя реакція, іноді може допомогти вибачення після заспокоєння. Люди оцінять твою здатність визнавати помилки, особливо, коли видно, що ти не в найкращому стані.

3. Mental fitness plan – фітнес-план для голови

Налаштуйся на довгий шлях. У таких тренуваннях тобі доведеться адоптувати звички позитивного мислення, збільшувати усвідомлення того як ти думаєш, поводишся і почуваєшся. Як і в звичайному спорті, результати не приходять за день.

Хороша вправа – уявні подорожі в часі. У такій вправі потрібно перемотувати час вперед або назад і уявляти минуле або майбутнє. Наприклад, можна уявляти емоційний стан, у якому хочеш бути в майбутньому.

А може, є щось практичніше?

1. Focus on one small goal without multi-tasking

Знайди для себе маленькі перемоги на щодень. Нехай це лише 10 000 кроків за день або вирішення кросворду. Знайди щось не дуже складне, що змусить тебе трохи попрацювати, але разом з цим реальне для виконання. Під час виконання такого завдання зведи до нуля навколишні подразники і дозволь собі не відволікатись. Під час повного занурення ти повністю забуваєш про оточення, плин часу і себе. Такий стан часто називають flow або потоком. Він дійсно допомагає збільшити внутрішній ресурс, ентузіазм і енергію.

2. Shorten your time-frame

Коли ми стикаємось із великою кількістю непевності (зокрема, у час карантину), наші когнітивні здібності для планування майбутнього й обдумування зменшуються, а механізм «бийся/тікай» бере верх і фокусує нашу увагу на потенційно лячних сценаріях майбутнього. Спробуй звузити свою рамку планів. Старайся планувати на коротший термін – місяць-два, можливо, навіть лише на тиждень. Коли ти дійшов до фінішу, завжди можна створити наступне коротке вікно для фокусу, доки не прийде відчуття, що все повернулось до норми і можна знову робити long term plans.

3. Sit with your worries while you declutter 

Візьми свої переживання і дозволь їм скласти тобі компанію на годинку, доки ти займаєшся прибиранням. Через перекидання фокусу із зовнішніх факторів, які ти не в змозі контролювати, на щось невелике, що можна здолати за годину, ти отримаєш позитивну відповідь для свого мозку, що щось було зроблено. Не намагайся розхламити чи прибрати всю квартиру. Навіть прибирання однієї полиці чи ховання літніх/зимових речей принесе користь. В момент, коли ти організовуєш життя, ти теж організовуєш думки – і з’являється відчуття контролю і прогресу.

4. Do 3 daily tasks outside of survival and comfort

Якщо в тебе немає відчуття захоплення чимось, натомість ти зосереджуєшся на догляді за собою та виживанні, твоя мотивація впаде. Твоїм думкам треба дістатись краю твого ідеалізованого майбутнього стану, аби ти лишався вмотивованим. Запитай себе, які три речі ти можеш робити щодня, щоб досягти того, що хочеш. Запиши їх. Створи зв’язок із майбутнім собою. Став галочку чи закреслюй виконані пункти, це збільшить бажання продовжувати.

5. Take breaks from technology – get out in nature 

У цей момент у тебе, мабуть, усе добре – ти дихаєш, ти в безпеці, маєш їжу на столі й дах над головою. Але під час стресових моментів у твоїх думках не виникають ці важливі моменти. 

Медіа працюють ідеально зі своїми клікбейтними заголовками, які приваблюють увагу. Така гримуча суміш із тривожної інформації та мозку, який постійно шукає небезпеки, дає в результаті безберестанне гортання та споглядання новин і відповідь нервової системи на небезпеку, яку пропонують різні джерела. Вимикай ґаджети на певний час і проводь його на природі або просто в спокої.

6. Contribute and focus on others

У країні languish дуже легко зайти так далеко в зону свого комфорту і відволікань, що ми можемо втратити з поля зору нашу справжню мету і що насправді важливо та можливо в житті. Люди влаштовані так, щоб робити для інших більше, ніж для себе, оскільки це завжди було важливо для нашого виживання. 

Постійно обирати бути в чиємусь житті – не означає, що потрібно присвячувати весь час комусь. У момент, коли ми припиняємо концентруватися на собі та зосереджуємось на інших – наша енергія збільшується. Зателефонуй комусь і просто запитай, як справи.

Звісно, є і критики стану languishing, мовляв, це те, що можуть дозволити собі багаті. Коли працюєш щодня від світанку до заходу сонця, щоб вижити, ніколи не виникнуть такі проблеми як недостатня мотивація чи брак натхнення. 

Кожен розуміє, що постійно бути натхенним і сповненим бажання творити жодна людина не може. Тож це нормально іноді почуватись не дуже зарядженим і не обов’язково приміряти на себе всі згадані вище симптоми. Тому нагадуємо тобі, що здоровий сон, правильне харчування та зарядка підуть лише на користь, щоб налагодити самопочуття.

Словничок для опису твого емоційного стану

• Moody / Mood swings – постійно змінюється настрій, «емоційні гойдалки»
• Anxious – тривожний / нервувати, перейматися
• Unsettled – непевний, неспокійний, знервований
• Burnout – вигорівший
• Nervous breakdown – нервовий зрив
• Collapse – зрив
• Attitude – ставлення
• Approach – підхід
• Jubilant – дуже піднесений
• Miserable – препогано
• Cheerful – життєрадісний
• Excited – радісний, позитивно збуджений
• Gloomy – похмурий
• Reserved – стриманий
• Sour – мати кислу міну, бути похмурим, злим 
• Upbeat – позитивний
• Serene – спокійний
• Vivacious – життєрадісний